пʼятниця, 14 лютого 2020 р.

Довіритися

Скільки днів у тижні від неділі, ми пам"ятаємо прочитаний фрагмент Євангелія? Чи полонить Слово Боже наше серце, про що думаємо, коли пригадуємо цю недільну зустріч?
  Ісус промовляє до Симона: "Відчали на глибінь.." (Лк. 5,4) Господь і до нас звертається з цією пропозицією, а може нам зручніше залишитися біля берега у збовтаній, тухлій, каламутній воді? "Зручно," мабуть, перебувати в тому стані у якому можемо все самі проконтролювати, передбачити. Слово Христа, однак спонукає нас до дії; Симон з однієї сторони усвідомлює свою неміч, "Наставнику, всю ніч трудились ми й нічого не піймали," а з другої готовий довіритися, "але на твоє слово закину сіті." (Пор. ЛК. 5,5) Святий Петро послухавши Господа, не залишився розчарованим. Вони піймали велику силу риби ще й поділилися нею із своїми друзями. І ми повинні ділитися з нашими братами, сестрами, тими дарами, що їх Бог щедро засіває в наші серця. Божий дар (харизма) є для будування спільноти-церкви! Лише коли ділимося, насправді отримуємо, віднаходимо правдивий скарб.
 Отже, вийти на глибінь в духовному житті, означає довіритися всеціло Ісусові Христові. Рушаючи з Ним в путь, будеш кликати, - рятуй мене, допоможи мені та кожного разу відчуватимеш Його присутність та допомогу. Тільки, довірся Спасителю-Христу!