Парафіяни с. Мар'янівка на стіні школи відкрили меморіальну дошку воїну Андрію Рудому

"Завдяки історичній пам'яті людина стає особистістю, народ - нацією, країна - державою". (Михайло Грушевський)

Сьогодні стараннями односельчан-парафіян церкви Різдва Пресвятої Богородиці на стіні школи у с. Мар'янівка була відкрита і освячена меморіальна дошка нашому воїну, герою Андрію Рудому, який віддав життя за Україну.

Діти та молодь села під керівництвом Марії Іванівни Ожанської підготували виступ-реквієм, в якому взяли участь і хористи з с.Йосипівка під керівництвом Злонкевича А.Я.

На подію завітали священники о. Роман Габрилей з парафії с. Настасів, о. Іван Бойко з парафії с. Зубів, а також голова Великоберезовицької селищної ради Андрій Васильович Галайко, староста Дарія Павлівна Блащак, родина, друзі, односельчани. 

Завершити хочу словами вірша п. Галини Бутениць: 

"На білім полотні добра і миру,

Я намалюю Україну милу.

І ця картина Господом нам дасться -

Наступить завтра і це буде щастя".

І це буде перемога та встановлення справедливого миру на нашій землі.

Повідомив отець-декан Іван Зозуля. 

Дещо з історії с. Мар'янівка - національний одяг

Дещо з історії с. Мар'янівка. 

Вчора провідуючи хворих із святими Тайнами, побачив у п. Наталії Багрій з дому Літнянська старі фотографії, а серед них її шлюбну фотографію в українському строї це 1952 рік та ще одна спільна фотографія родини по лінії її чоловіка Ярослава Багрія. 

/29.04.2024 р. Б. с. Мар'янівка/

Захід сонця і вигляд на сільський ставочок.

Моє особисте свідчення про св. Івана Павла ІІ

Святий Іван Павло ІІ, мав вплив на моє життя під час формації в семінарії, а поособливому від моменту моїх ієрейських свячень і матиме до кінця мого життя. 02.04.2005 Він завершив свою земну місію тоді, коли 03.04.2005 лиш починалося моє священниче служіння. Тому для мене Св. Іван Павло ІІ - особистий вчитель духовного життя і є прикладом в служінні. 

Дякую Богові, що вчить мене через приклад Святого Папи!

Добрі поради

 Добрі поради:

📍Не кожний шторм приходить, щоби зруйнувати твоє життя. Деякі приходять, щоби очистити твій шлях.

📍Якщо ти ненавидиш - означає тебе перемогли.

📍Найбільша перемога - перемога над своїм негативним мисленням.

                   (Сократ)

📍Наші сумніви заставляють нас втрачати те, що ми могли би осягнути, якщо би не піддавалися страху.

                            (Вільям Шекспір)

Біля храму в Мар'янівці насадили молоді липи

 17.04.2024 р. Б., ми біля церкви посадили саджанці з липи вік якої понад 300 років, котра росте у центрі села біля проборства, про котру складають вірші та пишуть пісні.

               ******

ПІСНЯ ПРО МАР’ЯНКУ

Побачив у літнім серпанку

З поля, де квітли жита.

Рідну чудову Мар’янку,

Що в серці зберіг на літа.

В цьому селі народився,

В ньому зустрів я любов,

Звідти у світ я полинув

І повернувсь тепер знов.

Я повернувсь, щоб вклонитись

Землі, де хата була,

Низько вклонитись і липі,

Що посеред села.

Липі понад триста років,

Бджоли над нею гудуть.

Щоранку стрічає привітно

Дітей, що у школу ідуть.

Рідне село не забуду,

Де би не був у світах,

І повертатися буду,

Хоч сивий вже — у літах.

Любимо всі ми Мар’янку —

Забути не можем її.

Про ночі, замріяні ранки

Співають пісні солов’ї.

-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-

*Мар’янка — історична назва села Мар’янівка Тернопільського району.

Ярослав ВАСИЛЬЦЬО.

слова та музика.

Джерело:

г. «Подільське слово», №1-2(4689-4690) від 01 січня 2007 року.

http://zhnyborody.te.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=332:mar-ianivka-vasyltso-yaroslav-pisnya-pro-mar-yanku&catid=96&Itemid=248

Похорон воїна Романа Шугити у с.Йосипівка

 Слава Ісусу Христу! 

Дорога мамо, - п.Анно, дорогий тату - п.Юріє, дорогий брате Василю з сім'єю, всечесні отці, щиро дякую за вашу молитву та присутність, дорогий отче Романе (Зощук), дякую за сьогоднішнє слово розради, підтримки, якої ми всі так потребуємо! Дорога родино, дорогі воїни-побратими, ваша присутність сьогодні дуже важлива, адже це ваше свідчення нашої спільної боротьби за збереження нашого народу, який сьогодні переживає черговий акт геноциду з боку російського агресора. Дорогі односельчани-парафіяни, однокласники, друзі, вчителі, ви ділилися з нашим воїном знаннями, цінностями, любов'ю, а він залишиться у вашій і нашій пам"яті завжди усміхненним, привітним та готовим допомогти кожному. Дорогі у Христі брати і сестри, що вчора і сьогодні так чисельно зібралися щоб скласти подяку воїну за його службу, а також ми всі тут, щоб занести до Господа Бога молитву за упокій його душі.

Читаючи з Писання книгу Мудрості 7, 30 ми знаходимо такі слова: "зло не переможе мудрості" і хочеться продовжити цю думку, зло не переможе правди, справедливості, честі, любові. Війна, котра є злом, не переможе життя. Саме ці цінності сьогодні об"єднали наш український народ, вони  нам нагадують за що і за кого є наша оборонна і визвольна боротьба.

Я написав короткого вірша поєднаного з молитвою до нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа:

"зло не переможе Мудрості",

підлість не здолає Правди, 

Життя - обриває війна і втома,

Сумуємо... Воїни ж наші "вдома"...

Роман, вже "вдома"...

Він боровся за всіх і кожного.  Пам'ятаймо!

Молимося: 

"Якщо на беззаконня зважатимеш, 

Господи, Господи, хто встоїться,

бо у Тебе очищення є". (Пс. 130, 3)

Господи Ісусе, подай воїну Роману вічне і блаженне упокоєння. Амінь

(16.04.2024 р.Б., с.Йосипівка, о.Іван Зозуля)