Мої теплі спогади...

З дитинства я найбільше любив дві речі: іти до церкви й голубів.

Я спілкувався з людьми, які їх розводили, часто приносив додому нову пару — інколи навіть ховав від батьків. Вони казали, що голубів уже забагато, але моє захоплення було сильнішим. Так тривало аж до семінарії.

Потім прийшли довгі роки навчання, життя пішло далі — полетіло. Та спогади про моїх голубів завжди зі мною.

Часто думаю: як тільки з’явиться можливість, я знову їх заведу. І в ту мить на серці з’являється ніжне тепло ♡

Голуби п. Михайла Зубрецького з Мар'янівки.

Історія реставрації іконостасу церкви св. Івана Богослова в Суховолі

До слова, сьогодні я читаю науковий каталог «Українські іконостаси»: Роман Зілінко, Іконостас церкви св. Івана Богослова в Суховолі (зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького та приватної колекції о. Ростислава Гладяка), виданий у Львові 2009 р.

Цей каталог дала мені для ознайомлення п. Світлана Морозович.

«Навіть плаваючі квіти мають корінь у землі» (Ліна Костенко).

Саме з цих слів розпочинає свою розповідь світлої пам’яті о. Ростислав Гладяк, парох с. Суховолі, у вступному слові про історію реставрації іконостасу церкви св. Івана Богослова у згаданому селі.

Цей проєкт, як про це пише п. Роман Зілінко, буде присвячено цій неповторній і, на жаль, досі мало вивченій ділянці нашого мистецтва. До грона цих давніх пам’яток можна долучити й ансамбль ікон передвівтарної перегородки з церкви св. Івана Богослова села Суховолі Городоцького району Львівської області. (…) Метою пропонованого видання є наукове опрацювання, реконструкція та введення в науковий обіг цієї досі невідомої пам’ятки українського мистецтва середини XVII ст. (Див. там само, с.18)

Нині, коли наша культурна спадщина зазнає численних викликів і загроз, особливо важливо не лише милуватися цими сакральними пам’ятками, але й глибоко їх вивчати, берегти та передавати наступним поколінням. Бо збереження українських сакральних святинь — це збереження нашої духовної пам’яті, нашої ідентичності та живого коріння, з якого зростає майбутнє нашого народу.

З Різдвом Христовим!

«Бо Він приходить» (Пс. 96, 13).

«Співайте Господеві нову пісню» (Пс. 98, 1).

У цю святу і благодатну різдвяну ніч ми з вірою і надією споглядаємо Таїнство Божого приходу у світ. Того, на Чиїх плечах влада, Кого назвуть: «Чудесний Порадник, Сильний Бог, Отець довічний, Князь миру» (пор. Іс. 9, 5). Він приходить народженим від Діви — «Еммануїл» (пор. Мт. 1, 23), Бог, Який є завжди з нами.

Від щирого серця вітаю Микулинецький деканат, наші парафіяльні спільноти, наших воїнів — у лікарнях і на полі бою, а також освітянську спільноту: дітей, батьків і вчителів — усіх учасників освітнього процесу з Різдвом Христовим!

Нехай Народжений Спаситель наповнить ваші серця світлом, миром і незламною надією. Нехай Його присутність укріплює нас у нинішніх труднощах, зцілює рани — тілесні й душевні, дарує мудрість у навчанні, витривалість у служінні та силу в щоденному християнському свідченні.

Нехай у кожній родині, у кожній школі, у кожній парафії і в серці кожного захисника зазвучить радісна українська колядка, бо «з нами Бог» — і це наша найбільша перемога.

Христос Рождається! Славімо Його!

З молитвою о. декан Іван Зозуля, голова Комісії освіти та виховання ТЗА УГКЦ, медичний капелан.

Вертеп і коляда у Микулинецькій лікарні 2025 р. Б. Вихованці Микулинецької школи і центру дітей та юнацтва.

Різдвяна шопка у молитовній каплиці Микулинецької лікарні.

Зустріч із творчою людиною

"Друг любить протягом усього часу; він братом буде, коли спаде нещастя". (Прип. 17, 17)

Сьогодні була приємна зустріч у Церкві Різдва Пресвятої Богородиці, с. Мар'янівка та у Церкві Пресвятої Трійці, Микулинці, з іконописцем Андрієм Кульгавцем, який у наших парафіях має досить великий доробок робіт у с. Мар'янівка та с. Йосипівка, а особливо в останньому. Радів зустрічі та дуже гарній і творчій розмові.

На фото о. Іван Зозуля із другом та іконописцем Андрієм Кульгавцем.

Звершили християнський чин похорону за упокій воїна Богдана Смутка з с. Настасів

Вчора ми похоронили воїна Богдана Смутка з с. Настасів. Знаю, люди багато не читають, тому дозвольте пригадати декілька слів з вчорашньої проповіді на тему терпіння: 

«Кожен з нас має знайти своє місце у цій виснажливій боротьбі. Або ж, якщо нам забракне терпіння, тоді ми втратимо все, буквально все. (...) Тільки терпеливо переносячи випробування, ми стаємо переможцями».

«Добрий плід приноситься в терпінні». (Пор. Лк. 8, 15)

P.S. Фотографія з сторінки Великоберезовицької селищної ради.

27.11.2025 р. Б.

Здійснили прощу до Старуні та Погоні

Сьогодні ми здійснили з парафіянами Микулинець, Мар’янівки та Конопківки прощу до Старуні та Погоні. Ми змогли торкнутися модерного й традиційного та побачити красу і багатство нашої Церкви. Там ми зустріли парафіян із с. Заздрість та багато інших близьких нам людей.

Ця проща була нелегкою, але стала для нас можливістю краще слухати Господа Бога, зростати у вірі та будувати здорові відносини.

15.11.2025 р. Б.

#Микулинецький_деканат #УГКЦ

Бучацький ліцей св. Йосафата

Сьогодні в Бучацькому ліцеї св. Йосафата відбулася історична подія — відзначили 30-річний ювілей його відродження. Божественну Літургію у співслужінні єпископів, монахів та численного духовенства очолив Блаженніший Патріарх Святослав.

12.11.2025 р. Б. м. Бучач.