1 Тема: Боже Об"явлення
"Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків, останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки". (Євр. 1, 1-2)
Об"являючи себе Бог, бажає, щоб люди відповіли Йому, пізнавали Його і любили Його понад усе". (Катехизм "Христос - наша Пасха, п. 18)
У справі втілення та об"явлення Божої істини відіграла важливу роль Діва Марія своїм "так" Богу, цим погодившись стати Матір"ю Спасителя, Вона стала "вмістилищем Божої Премудрості".
Пресвята Богородиця є також живим образом втілення Божої любови до людини. ЇЇ наші пращури називали "непохитною опорою держави". А головний храм нашої землі присвятили Святій Софії - Божій Премудрості, вмістилищем якої є Пресвята Богородиця.
"Оранта" - з латинської мови означає "Та, що молиться". (Ікона Оранти - Діва Марія молиться з піднятими руками)
А що таке "Божа Премудрість"?
Премудрість Божа - це не щось, а Хтось - воплочений Син Божий Ісус Христос. Господь забажав, щоб людина зустрілася з Ним і пізнала Його. Тільки в Богові людина може бути насправді щасливою.
А Бог справді бажає, щоб ми були щасливі?
Так. Господь невтомно шукає зближення з нами: об"являє себе у сотвореному світі, промовляє до нас голосом сумління. Ісус Христос словами і вчинками сповістив людству Благовість - Добру Новину, що в Ньому, визволені з неволі гріха, ми отримуємо дар нового життя.
І як відбувається це об"явлення?
З повноти своєї любові Бог Творець кличе до буття ввесь світ. Краса природи, впорядкованість у всесвіті, - усе це свідчить про незбагненну велич самого Бога, про Його премудрість і невимовну красу Його задуму. В Святому Письмі читаємо: "Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього". (Ів. 1, 3) Він створив людину на свій образ і подобу (пор. Бут, 1, 27) і бажає її зробити учасницею свого Божества.
Господь не залишає людину після гріхопадіння Адама і Єви. Уже в раю Він обіцяє нашим прародичам спасіння, а згодом укладає союз із Ноєм, а через нього - з усім живим створінням. Згодом Він кличе Авраама в далеку подорож, та запевняє, що той стане батьком численного потомства.
Господь виводить ізраїльський народ з єгипетської неволі, опікується ним в пустині, через пророка Мойсея укладає з ним на горі Синай союз, дарує йому 10 заповідей та вводить народ в Обіцяну землю. "Я ходитиму проміж вас і буду вашим Богом, а ви будете моїм народом". (Лев. 26, 12)
Чому ж історія ізраїльського народу є також важливою для нас?
Адже через історію ізраїльського народу Господь готує людство до зустрічі зі своїм Сином, котрий у повні являє світові Бога. "Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, - той об'явив". (Ів. 1, 18)
Церква бачить в Ісусі Христі повноту всього Об"явлення. "Я прийшов, щоб мали життя - щоб достоту (в повні) мали". (Ів. 10, 10)
У Божому об"явленні Бог об"являє Себе самого і розкриває свою волю людям (пор. Еф. 1, 9), щоб вони стали причасниками Божої природи (пор. Еф. 2, 18, 2 Пт. 1, 4)
Союз (Завіт) - угода між Богом і Його народом, яку ініціює сам Господь, обіцяючи народові свій захист і турботу. З воплоченням Божого Сина Бог укладає новий, вічний союз із людством.
Боже об"явлення міститься у Святому Письмі і в Святому Переданні, тобто Традиції, що з латинської мови означає "передавати далі". (Див. Катехизм для молоді та старших, с. 8)
Джерело: Катехизм для молоді, сс. 16 - 19.
Ікона Матері Божої "Оранти".
