СВЯЩЕННОМУЧЕНИК МИКОЛА КОНРАД І МУЧЕНИК ДЯК ВОЛОДИМИР ПРИЙМА

Священмч. о. Микола Конрад великий опікун Святих Тайн та провідник студентів.

БІОГРАФІЯ. Отець Микола Конрад народився 16 травня 1876 року в с. Струсові на Тернопільщині. Його батьки, Йосиф і Марія з Житковських, не були заможними. Хлопець з дитинства визначався твердою вірою та працелюбністю. Тому батьки віддали дитину до школи отців Салезіян, а ті, вирізнивши здібного юнака серед інших, скерували його на студії до Риму. Звідти він повернувся доктором філософії та богослов"я.

Молодий отець доктор у який 1899 році був висвячений на священника, плекав здорові християнські цінності в молодого покоління - як катехит у Теребовлі, будучи гімназійним вчителем релігії. Вчительство відчув своїм покликанням: "Моєю мрією було завжди працювати в школі..."

У 1920 - 1929 роках працював у бережанській та тернопільській гімназіях. 1929 року заснував у Львові перше українське католицьке студентське товариство "Обнова". Протягом 1931-35 років виконував обов"язки душпастиря української академічної молоді у Львові. 1930 року митрополит Андрей Шептицький запросив о.Конрада викладати соціологію та новітню філософію у Львівській богословській академії, з часом стає деканом філософського факультету. Написав о.Микола книгу "Нарис історії стародавньої філософії".

Гасло учасників товариства "Обнова" - "Україна для Бога", а назва була натхненна популярним тоді закликом папи Пія ХІІ "Обновити все у Христі".

З приходом більшовицьких військ до Галичини митрополит Андрей призначив о. Миколу парохом у селі Страдч біля Янова. Виконував там душпастирські обов"язки, зокрема здійснював духовну опіку над молоддю, він, як і всюди виявляв велику старанність. 

Загинув мученичою смертю від рук енкаведистів разом із своїм дяком Володимиром Приймою у лісі біля с. Страдч 26 червня 1941 року коли повертався від хворої жінки, що потребувала св. Сповіді. Тепер о. Микола є покровителем студентської молоді та вже не одному студенту він допоміг у навчанні та інших щирих проханнях у молитві. 27 червня 2001 року в Львові під час Архиєрейської літургії папа Іван Павло ІІ проголосив його блаженним разом із дяком Володимиром Приймою, який його супроводжував та іншими новомучениками нашої Церкви.

Джерело: #ті_що_перемогли_світ Блаженні УГКЦ ХХ століття, Львів 2022 сс. 20 - 22.

Мученик Володимир Прийма

Покровитель мирян УГКЦ та приклад мирянського покликання

Святість - це особливий стан душі, який полягає у цілковитому віддані себе Богові та в безмежній любові до Нього.

БІОГРАФІЯ. Блаженний мученик Володимир Прийма народився 17 липня 1906 року в селі Страдч поблизу Львова і тут був охрещений. Батько, Іван Прийма, був дяком, паламарем і секретарем при церкві, мати - Ганна Прийма. Володимир Прийма закінчив дяківську бурсу при митрополитові Андреєві Шептицькому. Родина була взірцевою у селі, а його два брати, Мирон і Максим були священниками. 10 листопада 1931 року Володимир Прийма одружився з Марією Стойко.

26 червня 1941 року дяк Володимир Прийма і парох о. Микола Конрад загинули мученичою смертю коли поверталися від хворої, що потребувала Святих Христових Тайн.

Так вони обоє стали жертвою атеїстичного режиму через ненависть енкавеесівців-ворогів до Христа та Його Церкви. Постать блаженної пам'яті Володимира Прийми є великим прикладом любові мирянина до своєї Церкви та прикладом життя в мирі й злагоді з іншими людьми.