Слава Ісусу Христу!
Дорога мамо, - п.Анно, дорогий тату - п.Юріє, дорогий брате Василю з сім'єю, всечесні отці, щиро дякую за вашу молитву та присутність, дорогий отче Романе (Зощук), дякую за сьогоднішнє слово розради, підтримки, якої ми всі так потребуємо! Дорога родино, дорогі воїни-побратими, ваша присутність сьогодні дуже важлива, адже це ваше свідчення нашої спільної боротьби за збереження нашого народу, який сьогодні переживає черговий акт геноциду з боку російського агресора. Дорогі односельчани-парафіяни, однокласники, друзі, вчителі, ви ділилися з нашим воїном знаннями, цінностями, любов'ю, а він залишиться у вашій і нашій пам"яті завжди усміхненним, привітним та готовим допомогти кожному. Дорогі у Христі брати і сестри, що вчора і сьогодні так чисельно зібралися щоб скласти подяку воїну за його службу, а також ми всі тут, щоб занести до Господа Бога молитву за упокій його душі.
Читаючи з Писання книгу Мудрості 7, 30 ми знаходимо такі слова: "зло не переможе мудрості" і хочеться продовжити цю думку, зло не переможе правди, справедливості, честі, любові. Війна, котра є злом, не переможе життя. Саме ці цінності сьогодні об"єднали наш український народ, вони нам нагадують за що і за кого є наша оборонна і визвольна боротьба.
Я написав короткого вірша поєднаного з молитвою до нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа:
"зло не переможе Мудрості",
підлість не здолає Правди,
Життя - обриває війна і втома,
Сумуємо... Воїни ж наші "вдома"...
Роман, вже "вдома"...
Він боровся за всіх і кожного. Пам'ятаймо!
Молимося:
"Якщо на беззаконня зважатимеш,
Господи, Господи, хто встоїться,
бо у Тебе очищення є". (Пс. 130, 3)
Господи Ісусе, подай воїну Роману вічне і блаженне упокоєння. Амінь
(16.04.2024 р.Б., с.Йосипівка, о.Іван Зозуля)
