Вчора ми відсвяткували 20-літній ювілей храму. Однак це не тільки про будівлю, а про відносини. Тут будувалися і будуються, формуються відносини з Господом Богом, людьми та довкіллям. Саме так і у цей спосіб будується живий храм, а він це історії зустрічей, спілкування, слухання, зростання, упадків і нових початків, дружби, вірності, розчарувань, любові.
Вчора сім'я Володимира Костика пожертвувала нашій спільноті ікону блаженного мученика Володимира Прийми, а це для нас нагода вчитуватися у подвиг любові та віри у Христа. А сім'я Наталії Ожанської відреставрувала Євангеліє, котре саме вони 20 років тому подарували для храму. Бог діє і щастя, коли ми це бачимо!
