Завершується день, і дуже не хотілося б, щоб ми бодай коротко не згадали святого наших днів — папу Івана Павла ІІ.
Ікона, яку пропоную розглянути, написана молодим іконописцем Андрієм Кульгавцем із певною метою: розкрити життя Христової Церкви в умовах тоталітарного режиму — від переслідувань до відродження в наш час.
Митрополит Андрей Шептицький духовно готував Церкву до випробувань і переслідувань. Патріарх Йосиф Сліпий, багатолітній в’язень радянського режиму, провадив вірних у найтяжчі часи, а після звільнення об’єднував українців на еміграції.
Архимандрит Климентій Шептицький разом зі своїм рідним братом, митрополитом Андреєм, спричинився до відновлення східного монашества студійського уставу.
Єпископ Йосафат Коциловський уособлює страждання тих, хто зазнав переслідувань, ув’язнення та депортацій, зокрема під час акції «Вісла».
Митрополит Володимир Стернюк опікувався вірними в Україні в часи підпілля та допомагав готувати Церкву до виходу з нього.
Митрополит Мирослав Іван Любачівський очолив Церкву в період її відродження в незалежній Україні.
А папа Іван Павло ІІ відіграв важливу роль у протистоянні комунізму й радянському тоталітаризму. У 2001 році, відвідуючи Україну, він проголосив блаженними новомучеників Української Греко-Католицької Церкви.
Ця ікона — не лише зображення визначних постатей. Це свідчення живої історії Церкви, її страждань, вірності Христові та незламності духу. Кожна з цих постатей по-своєму пройшла шлях служіння, випробувань і свідчення віри.
Церква вистояла, бо навіть у найтемніші часи залишалася вірною Христові.
22.10.2026 р. Б. о. Іван Зозуля.
