неділя, 10 січня 2021 р.

Лист св. Павла до Галатів 1, 11 - 19

Дорогі Друзі, запрошую до спільного прочитання фрагменту з послання св. ап. Павла.


Зверніть увагу на те, що він найперше розкриває нам історію свого життя, а вже потім проголошує Євангелію. Цей фрагмент від початку і  до кінця носить характер свідчення!


Які ж важливі моменти підкреслює сам св. Павло?


1) Його Євангелія, що її він проповідує походить від Господа Бога, а не від людей. (Гал.1, 11) Вона (Євангелія) "не є за людською мірою". Як також говорить, що його покликанням є проповідь Євангелія "між поганами", що у свою чергу вказує на універсальний характер вчення св. Церкви, бо є воно скероване до всіх народів. Євангелія - це жива зустріч з Ісусом Христом. І він про неї свідчить!


2) Св. Павло розказує про своє навернення (Гал. 1, 13 - 16). Більш детальний опис його навернення знаходимо у книзі Діянь 9 глава. У нього воно було дуже радикальним: з переслідувача, ворога, спільника у вбивстві (див. Ді. 8, 1), він стає послідовником Ісуса, проповідником "Доброї Новини" віри для юдеїв і для поган.


3) Павло іде до Єрусалиму щоб відвідати Кифу (св. ап. Петра) "і перебув у нього п'ятнадцять день". (Гал. 1, 18) З перспективи Галатів св. Павло хотів дати до розуміння, що його Євангелія є достовірною і перед обличчям Господа Бога і людьми, котрі стояли на чолі Єрусалимської Церкви.

Уся його відповідальність знаходить своє вираження в публічній присязі: "Те, що пишу вам, то ось перед Богом, що не обманюю". (Гал. 1, 20)


Радіймо, що ми є учасниками того самого навчання Церкви - єдиної, святої, соборної (католицької) і апостольської. Амінь

https://homilia.io.ua/s2747330

середа, 9 грудня 2020 р.

Парафіяни с. Осівці вітають ісповідника віри Кир Павла Василика

 Початок 90 -тих. Вихід УГКЦ з підпілля. Парафіяни храму св. Миколая Мир Лікійського Чудотворця с.Осівці, Бучацького району, урочисто зустрічають ісповідника віри єпископа Кир Павла (Василика).

  (Фотографія з родинного архіву о.Івана Зозулі)

#Осівці #Osivtsi #угкц #ugcc

вівторок, 8 грудня 2020 р.

"Пам'ять про праведника буде вічна" (Пс. 111, 6)

"Пам'ять про праведника буде вічна" (Пс. 111, 6) 

(Фото з 1 св. Сповіді та урочистого св. Причастя. Власність родинного фотоархіву о.Івана Зозулі)

Сьогодні для мене великим скарбом і здобутком є спогади про життя підпільної Української Греко-Католицької Церкви. Дякую Ісусові моєму Господу, що дав мені зустріти в ті часи правдивих своїх послідовників. Вдячний своїм батькам, що брали мене з собою на богослужіння підпільної церкви, де і формувалося моє священиче покликання. Велике спасибі о.Івану Павлу Сеньківу за те, що запросив прислуговувати на Службі Божій, що провів мою першу св. Сповідь і уділив перше та урочисте св. Причастя.

(17 липня 1988 р.Б., в с.Зарваниці вперше урочисто вл. Павло Василик відслужив Св. Літургію з нагоди 1000 хрещення Руси-України. Власність родинного фотоархіву о.Івана Зозулі)

Надзвичайно важливою, хвилюючою та святковою була моя участь з мамою в події 1000 ліття Хрещення Руси-України, що відбулася 17 липня 1988 році в Марійському Духовному Центрі с.Зарваниці. Хоч важкими були зовнішні обставини, а все довкола було обтягнуто поліцією, однак дух молитви, вдячності та відваги Божої перемагав їх. Божественну Архиєрейську літургію очолював владика ісповідник віри Кир Павло Василик у співслужінні чисельно зібраного духовенства. Владика Павло в скерованому слові своєю рішучістю, ревністю Божою гартував наші душі та серця.


Радий, що серед 30. 000 паломників Господь Бог і мене удостоїв стати учасником цього таїнства.

Спогади о.Івана Зозулі

четвер, 22 жовтня 2020 р.

Мозаїка. Ікона - "вікно" у Небесне царство

Ікона - "вікно" у Небесне царство, промінь світла нашого Творця. Вона несе людині радість і світло, можливість пізнання Образу Бога воплоченого. Щоб виконати ці завдання при написанні ікон використовують колір чистий, незамутнений, що ідеально досягається в техніці мозаїки, - "вічної" мистецької техніки, як її ще називали наші предки.  Докази цього твердження можемо знайти в різних кутках світу, де людина творила високе мистецтво духа і віри.


В нашому народі мозаїка відома ще з часів святого рівноапостольного князя Володимира. Софія Київська, Михайлівський Золотоверхий монастир були прикрашені мозаїками, які дійшли до нашого часу. Вони пережили роки піднесення і роки упадку, миру і війни, і їх , за волею Бога, не знищили ні вогонь ні вoда. І ми сьогодні маємо можливість молитись і споглядати на творіння рук  людей наповнених Божим натхненням.

 

Мозаїка покликана відтворити ефект осяяного світіння. При площинномутрактуванні в іконі, саме кольором досягається безмежної глибини, світла і чистоти, а тим самим зникає предметність і земна чуттєвість. Так ікона виконує одне із своїх завдань - перенести людину від земного до небесного існування.

 

Мозаїка - тисячі і тисячі частинок цілого. Майстер обирає місце кожному кольоровому камінцю. Матеріал з якого виконується мозаїка називається смальта. Це суміш кварцового піску з окисами різних металів, яка під дією високої температури перетворюється на кольоровий камінь, близький за своїми властивостями до скла, але міцніший. Також для викладання мозаїчних композицій використовують кольорове скло і золоту смальту, різної фактурності. Золота смальта, хоч і містить у собі невелику кількість золота, проте є дуже цінною. Це повязано зі складністю технології її виготовлення, адже при цьому процесі між двома пластинами скла, різної товщини, поміщається тоненькі золоті пластини. Під дією високої температури у спеціальних печах ці пластини спаюються в одне ціле. На територіях старовинних церков, які мали мозаїчне оздоблення, і тепер знаходимо залишки печей та різноманітних матеріалів, які використовували при виробництві смальти.

 

Отже, традиція мозаїчного оздоблення церков має в Україні давнє коріння. Нам, судилося продовжити її.

 

Інформацію подав Тарас Новак.

 

     ******************************************

 

Протягом двох років у с. Мар’янівка, Тернопільського р-ну, Тернопільської обл., виконувались три  мозаїки на фасаді церкви Різдва Пресв. Богородиці.


З обох боків від входу встановлені мозаїчні зображення Зарваницької Богородиці по праву сторону та Слуги Божого Йосипа Сліпого по ліву сторону, вверху над дверима височіє мозаїка Нерукотворного Лику Господа нашого Ісуса Христа.

 

Ці ікони виконані у неовізантійському стилі з використанням як сучасних так і традиційних матеріалів.

 

Для зовнішнього оздоблення храму мозаїка підходить найкраще, адже цей матеріал по технологічних показниках найстійкіший до низьких температур, добре протистоїть волозі і сонячним променям.

 

Мозаїчна ікона створена з маленьких шматочків смальти (випалений пісок із оксидами металів), які перед клеєнням на стіну, спочатку  потрібно порізати, і поколоти. Кожен камінчик підтесується на станку і тільки після того кріпиться до основи. Клеється смальта за допомогою клею «Sopro», який є еластичний і міцно та надійно тримає смальту.

 

Окрім звичайної смальти в іконі також використовувалась ще й золота смальта ( сусальне золото з обох боків обгорнуте склом і випалене в печі) , а також металізоване скло.

 

На мозаїці із зображенням Блаженнійшого кардинала Йосипа Сліпого використовувалось ще й вітражне скло, яке збагатило та вигідно підкреслило загальний образ композиції, а ще однією з найголовніших властивостей цього матеріалу є витривалість до будь-яких кліматичних умов.

 

Поєднання різних видів матеріалів, дало змогу створити довершену, цікаву композицію, а завдяки мерехтінню і переливанню смальти при сонячному промінні постаті святих немов оживають.

 

Інформацію подав Андрій Кульгавець


Джерело: https://homilia.io.ua/s2745537