Головна тема наших розмірковувань: "Жива парафія – місце зустрічі з Живим Христом".
Дорогі учасники нашої зустрічі! Наші думки будуть сконцентровані на контексті парафіяльного життя. Східно-християнська літургійна традиція промовисто показує нам, місце Божого Слова у церковній спільноті. Святе Письмо розташоване у центрі престолу, а також і Кивот – «неописане Боже Слово, котре Святим Духом описалося у лоні Пречистої Діви Марії» - говорить традиція св. Церкви. Отже, ми бачимо прихід Слова до людини, як рівнож і прийняття Його нами є шляхом, дорогою. Це дуже глибоко описує святий Лука, дорогу двох учнів до Емаусу (Лк. 24, 13-35). Наша літургія запрошує нас іти цим шляхом. Це проголошення Доброї Новини (гомілії) і Євхаристія – «чи не горіло наше серце в нас у грудях, коли Він промовляв до нас у дорозі та вияснював нас писання?» На тему пошани Святого Письма у Церкві навчає Другий Ватиканський Собор у догматичній Конституції про Боже Об"явлення: «Церква, як і Тіло Господнє, завсіди почитала Божественні Писання, тому що, найбільше в святій Літургії, не перестає брати з трапези і Божого Слова і Тіла Христового хліб життя і подавати віруючим». (1)
Блаженніший Святослав у пастирському листі до вірних УГКЦ, повчає:«Місцем, де найчастіше зароджується, зростає і дозріває святість християнина є парафія». (2) І далі продовжує, «через Боже Слово ми пізнаємо Христа, зустрічається з Ним і входимо у живі відносини з Ним. «Незнання Святого Письма – це незнання Христа», казав св. Єронім. Ми хочемо в наших парафіях наслідувати перших християн, щоб Слово Боже стало основою нашого церковного, парафіяльного, суспільного і особистого буття. Наполегливо заохочую душпастирів до належної підготовки проповіді на основі проголошенного Божого Слова, так щоб це Слово ставало «Живим і діяльним» в житті ваших парафіян, здатним кормити їх, давати їм відповіді на актуальні проблеми сьогодення та надихати їх на служіння». (3)
Слово Боже, як це вище згадувалося у тексті, має давати мирянам відповіді на актуальні проблеми, а отже, воно повинно бути зрозумілим для них і прийнятим. Тому в рамках сьогоднішньої доповіді, відважимося запитати себе, також і про ті проблеми, котрі існують із проникненням Слова в життя людей. Відповідь спробуємо знайти в площині щоденного людського досвіду. У свідомості сучасних людей домінує негативний образ слова. Розуміють його радше, як протилежність фактів і конкретних вчинків. Це означає, що наше людське слово пережило глибоке знецінення. Звичайно, що такий підхід і таке розуміння є дуже далеким від біблійної візії слова. В Біблії, Слово ставиться на рівні із фактами.«І сказав Бог (…) І так сталося».(Буття 1, 9)
У наших дорогих мирян, може скластися враження, що обов"язок проповідування Божого Слова лежить лише на церковній ієрархії. І з цього приводу хочемо собі чітко розмежувати компетенцію та вказати на види проголошення Євангелії у церкві. Отож, гомілійне проповідування, котре є частиною літургії, (4) звичайно зарезервоване виключно для духовних осіб, тобто дияконів, священиків, єпископів (сторож віри). Однак у церкві є також інші форми проповіді; підкреслимо собі сьогодні на дуже актуальній формі – це євангелізаційна, котра дає запрошення, читаємо у Догматичній Конституції про Церкву № 35, для відповідно підготовлених на це світських осіб, тобто мирян. Котрі звіщають Христа Словом і свідченням, щоб появилася сила Євангелія у щоденному житті. (5) І в цьому ми маємо перші успіхи, при наших парафіях виникають молитовні спільноти, біблійні кола, на рівні нашої архиєпархії з благословення митрополита Василія Семенюка, проводяться вишколи молодіжних лідерів, школа християнського аніматора, що діє при нашій семінарії, на рівні церкви школа євангелізації Святого Андрія, головою котрої є о.Йосафат Мащич МТСА (сьогодні єпископ помічник Івано-Франківської Архиєпархії) та о.Теодор Пилявський ЧСВВ. (6) Це звичайно всім нам, служителям, додає впевненості та ентузіазму та наповнює вірою наші парафіяльні спільноти.
«Слово Боже, навчає патріарх Святослав, має принести видимі плоди у нашому щоденному житті». (7) І продовжує, що «у наших парафіях не повинно бути жодної родини. Яка б не мала Біблії. Всіх вірних закликаю до щоденного читання Святого Письма, найкраще – через участь у біблійних гуртках при парафії та через молитовне читання вдома. Ще однією незамінною книжкою для нашого духовного зростання має стати нещодавно проголошений Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха», як підручник віри нашої Церкви». (8)
Всі ми розуміємо, що жодна добра справа на дорозі нашого християнського життя не матиме видимих духовних плодів без нашого особистого відношення до особи Ісуса Христа. Папа Франциск в адгортації «Радість Євангелія», недвозначно заявляє: «Запрошую всіх християн, в якому місці чи ситуації вони би не перебували, вже тепер відновити особисту зустріч з Ісусом Христом». (9) Наслідком цієї зустрічі, як нещодавно підкреслив Святіший Отець, є «навернення до любові Ісуса, яка змінює життя та чинить з християнина свідка любові. Церква очікує на свідчення християнського життя і Святий Дух допомагає нам прожити у святості відповідно з Євангелією. (…) Виходьте на вулиці, проголошуйте Євангеліє! Згадайте, що Церква зродилася в день зіслання Святого Духа для того, щоб іти далі. Будьте близькими із бідними, торкайтеся їхнього зраненого Христового тіла. Дозвольте Святому Духові вести вас у свободі». (10)
Дорогі учасники зустрічі! Боже Слово почуте, прийняте, проголошенне, найперше оживляє нас, відтак будує наші парафіяльні спільноти, Христову Церкву! І на завершення покладімо у наші серця, слова папи Франциска: «Завжди носіть в кишені Слово Боже! Читайте Його маленькими уривками – будьте завжди із Божим Словом! (11) Завдяки Божому Слову, ми пізнаємо, досвідчуємо Христа, дозріваємо до свідомості Його учнів і все це кожен з нас переживає в своїй парафії.
Автор доповіді о.Іван Зозуля.
Дорогі учасники нашої зустрічі! Наші думки будуть сконцентровані на контексті парафіяльного життя. Східно-християнська літургійна традиція промовисто показує нам, місце Божого Слова у церковній спільноті. Святе Письмо розташоване у центрі престолу, а також і Кивот – «неописане Боже Слово, котре Святим Духом описалося у лоні Пречистої Діви Марії» - говорить традиція св. Церкви. Отже, ми бачимо прихід Слова до людини, як рівнож і прийняття Його нами є шляхом, дорогою. Це дуже глибоко описує святий Лука, дорогу двох учнів до Емаусу (Лк. 24, 13-35). Наша літургія запрошує нас іти цим шляхом. Це проголошення Доброї Новини (гомілії) і Євхаристія – «чи не горіло наше серце в нас у грудях, коли Він промовляв до нас у дорозі та вияснював нас писання?» На тему пошани Святого Письма у Церкві навчає Другий Ватиканський Собор у догматичній Конституції про Боже Об"явлення: «Церква, як і Тіло Господнє, завсіди почитала Божественні Писання, тому що, найбільше в святій Літургії, не перестає брати з трапези і Божого Слова і Тіла Христового хліб життя і подавати віруючим». (1)
Блаженніший Святослав у пастирському листі до вірних УГКЦ, повчає:«Місцем, де найчастіше зароджується, зростає і дозріває святість християнина є парафія». (2) І далі продовжує, «через Боже Слово ми пізнаємо Христа, зустрічається з Ним і входимо у живі відносини з Ним. «Незнання Святого Письма – це незнання Христа», казав св. Єронім. Ми хочемо в наших парафіях наслідувати перших християн, щоб Слово Боже стало основою нашого церковного, парафіяльного, суспільного і особистого буття. Наполегливо заохочую душпастирів до належної підготовки проповіді на основі проголошенного Божого Слова, так щоб це Слово ставало «Живим і діяльним» в житті ваших парафіян, здатним кормити їх, давати їм відповіді на актуальні проблеми сьогодення та надихати їх на служіння». (3)
Слово Боже, як це вище згадувалося у тексті, має давати мирянам відповіді на актуальні проблеми, а отже, воно повинно бути зрозумілим для них і прийнятим. Тому в рамках сьогоднішньої доповіді, відважимося запитати себе, також і про ті проблеми, котрі існують із проникненням Слова в життя людей. Відповідь спробуємо знайти в площині щоденного людського досвіду. У свідомості сучасних людей домінує негативний образ слова. Розуміють його радше, як протилежність фактів і конкретних вчинків. Це означає, що наше людське слово пережило глибоке знецінення. Звичайно, що такий підхід і таке розуміння є дуже далеким від біблійної візії слова. В Біблії, Слово ставиться на рівні із фактами.«І сказав Бог (…) І так сталося».(Буття 1, 9)
У наших дорогих мирян, може скластися враження, що обов"язок проповідування Божого Слова лежить лише на церковній ієрархії. І з цього приводу хочемо собі чітко розмежувати компетенцію та вказати на види проголошення Євангелії у церкві. Отож, гомілійне проповідування, котре є частиною літургії, (4) звичайно зарезервоване виключно для духовних осіб, тобто дияконів, священиків, єпископів (сторож віри). Однак у церкві є також інші форми проповіді; підкреслимо собі сьогодні на дуже актуальній формі – це євангелізаційна, котра дає запрошення, читаємо у Догматичній Конституції про Церкву № 35, для відповідно підготовлених на це світських осіб, тобто мирян. Котрі звіщають Христа Словом і свідченням, щоб появилася сила Євангелія у щоденному житті. (5) І в цьому ми маємо перші успіхи, при наших парафіях виникають молитовні спільноти, біблійні кола, на рівні нашої архиєпархії з благословення митрополита Василія Семенюка, проводяться вишколи молодіжних лідерів, школа християнського аніматора, що діє при нашій семінарії, на рівні церкви школа євангелізації Святого Андрія, головою котрої є о.Йосафат Мащич МТСА (сьогодні єпископ помічник Івано-Франківської Архиєпархії) та о.Теодор Пилявський ЧСВВ. (6) Це звичайно всім нам, служителям, додає впевненості та ентузіазму та наповнює вірою наші парафіяльні спільноти.
«Слово Боже, навчає патріарх Святослав, має принести видимі плоди у нашому щоденному житті». (7) І продовжує, що «у наших парафіях не повинно бути жодної родини. Яка б не мала Біблії. Всіх вірних закликаю до щоденного читання Святого Письма, найкраще – через участь у біблійних гуртках при парафії та через молитовне читання вдома. Ще однією незамінною книжкою для нашого духовного зростання має стати нещодавно проголошений Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха», як підручник віри нашої Церкви». (8)
Всі ми розуміємо, що жодна добра справа на дорозі нашого християнського життя не матиме видимих духовних плодів без нашого особистого відношення до особи Ісуса Христа. Папа Франциск в адгортації «Радість Євангелія», недвозначно заявляє: «Запрошую всіх християн, в якому місці чи ситуації вони би не перебували, вже тепер відновити особисту зустріч з Ісусом Христом». (9) Наслідком цієї зустрічі, як нещодавно підкреслив Святіший Отець, є «навернення до любові Ісуса, яка змінює життя та чинить з християнина свідка любові. Церква очікує на свідчення християнського життя і Святий Дух допомагає нам прожити у святості відповідно з Євангелією. (…) Виходьте на вулиці, проголошуйте Євангеліє! Згадайте, що Церква зродилася в день зіслання Святого Духа для того, щоб іти далі. Будьте близькими із бідними, торкайтеся їхнього зраненого Христового тіла. Дозвольте Святому Духові вести вас у свободі». (10)
Дорогі учасники зустрічі! Боже Слово почуте, прийняте, проголошенне, найперше оживляє нас, відтак будує наші парафіяльні спільноти, Христову Церкву! І на завершення покладімо у наші серця, слова папи Франциска: «Завжди носіть в кишені Слово Боже! Читайте Його маленькими уривками – будьте завжди із Божим Словом! (11) Завдяки Божому Слову, ми пізнаємо, досвідчуємо Христа, дозріваємо до свідомості Його учнів і все це кожен з нас переживає в своїй парафії.
Автор доповіді о.Іван Зозуля.
Використана література:
(1) Документи Другого Ватиканського Собору, в: Догматична Конституція про Боже Об"явлення №21, Львів «Свічадо» 1996 с.327.
(1) Документи Другого Ватиканського Собору, в: Догматична Конституція про Боже Об"явлення №21, Львів «Свічадо» 1996 с.327.
(2) Пастирський лист Блаженнішого Святослава до духовенства, монашества і мирян УГКЦ, Київ 2011 с.1.
(3) там само, с. 2.
(4) Документи Другого Ватиканського Собору, в: Конституція про Святу Літургію №52, Львів «Свічадо» 1996 с.30.
(5)Пор. Документи Другого Ватиканського Собору, в: Догматична Конституція про Церкву №35 с. 125.
(6) Адрес школи св..Андрія-www.novaevangelizacia.com.ua
(7) Пастирський лист Блаженнішого Святослава до духовенства, монашества і мирян УГКЦ, Київ 2011 с.2.
(8) там само, с. 2.
(9) Апостольська Адгортація Радість Євангелія Святішого Отця Франциска про проголошення євангелія у сучасному світі - http://catholicnews.org.ua/evangelii-gaudium-apostolska-adgortaciya-radist-ievangeliya-svyatishogo-otcya-franciska
(10) Святіший Отець і Католицька Харизматична Віднова на стадіоні «Олімпіко» - http://catholicnews.org.ua/svyatishiy-otec-i-katolicka-harizmatichna-vidnova-na-stadioni-olimpiko
(11) там само , http://catholicnews.org.ua/svyatishiy-otec-i-katolicka-harizmatichna-vidnova-na-stadioni-olimpiko
(11) там само , http://catholicnews.org.ua/svyatishiy-otec-i-katolicka-harizmatichna-vidnova-na-stadioni-olimpiko
