"Пам'ять про праведника буде вічна" (Пс. 111, 6)
(Фото з 1 св. Сповіді та урочистого св. Причастя. Власність родинного фотоархіву о.Івана Зозулі)
Сьогодні для мене великим скарбом і здобутком є спогади про життя підпільної Української Греко-Католицької Церкви. Дякую Ісусові моєму Господу, що дав мені зустріти в ті часи правдивих своїх послідовників. Вдячний своїм батькам, що брали мене з собою на богослужіння підпільної церкви, де і формувалося моє священиче покликання. Велике спасибі о.Івану Павлу Сеньківу за те, що запросив прислуговувати на Службі Божій, що провів мою першу св. Сповідь і уділив перше та урочисте св. Причастя.
Надзвичайно важливою, хвилюючою та святковою була моя участь з мамою в події 1000 ліття Хрещення Руси-України, що відбулася 17 липня 1988 році в Марійському Духовному Центрі с.Зарваниці. Хоч важкими були зовнішні обставини, а все довкола було обтягнуто поліцією, однак дух молитви, вдячності та відваги Божої перемагав їх. Божественну Архиєрейську літургію очолював владика ісповідник віри Кир Павло Василик у співслужінні чисельно зібраного духовенства. Владика Павло в скерованому слові своєю рішучістю, ревністю Божою гартував наші душі та серця.
Радий, що серед 30. 000 паломників Господь Бог і мене удостоїв стати учасником цього таїнства.
Спогади о.Івана Зозулі