ПРЕПОДОБНА ЙОСАФАТА ГОРДАШЕВСЬКА
БІОГРАФІЯ. Народилася сестра Йосафата Гордашевська 20 листопада 1869 року у Львові, в убогій, багатодітній сім"ї Якова Пукаса та Ксенії Гордашевської й була п"ятою дитиною. При хрещенні дівчинці було надане імя Михайлина.
Коли їй виповнилося шість років, батьки віддали її у школу св. Антонія, що була під керівництвом сестер Феліціянок. Після закінчення школи через матеріальне становище родини, вона вимушена була піти працювати на скляну фабрику. У вільний час від роботи Михайлина присвячувала час для молитви, відвідувала церкву, співала з сестрою Анною у церковному хорі, а також катехизувала дівчат, молодих робітниць фабрики.
1888 року в церкві св. Онуфрія отці Василіяни організували реколекції для львівської молоді. На них Михайлина познайомилася з отцем Єремією Ломницьким, який став її духівником. За порадою отця Єремії, вона покинула скляну фабрику і вступила до школи гаптування та шиття. Ще замолоду вона виявляла бажання до монашого житя і одного разу вона приймає рішення вступити до монастиря сестер Василіянок, про що і повідомила свого духовного наставника. Саме в той час о.Єремія Ломницький разом із парохом села Жужіль отцем Кирилом Селецьким вирішили створити нове Згромадження сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Тому дізнавшись про її рішення пропонує їй стати першою сестрою новоствореного згромадження і навіть очолити його.
Після молитов та роздумів Михайлина погоджується і для того щоб отримати досвід проводу нової монашої спільноти вона приїзджає до монастиря сестер Феліціянок у Жовкві. Це нове Згромадження не клавзуроване, а апостольське, скероване на служіння потреб народу в моральному, духовному і культурному сенсі.
24 серпня 1892 року в церкві св. Онуфрія у Львові у присутності о.Єремії Ломницького й шести інших монахів Василіян, відбулася історична подія - облечини першої української сестри служебниці Михайлини Гордашевської, яка отримала монаше ім"я Йосафата. Одразу ж по облечинах сестра Йосафата виїхала до Жужеля, щоби очолити нове згромадження. Було їй тоді лише 22 роки. Сестрам доводилося не легко, працювали на полі.
В 1892 року на празник Архистратига Михаїла у жужільській церкві перед Службою Божою дев"ять постулянток-кандидаток монастиря сестер Служебниць отримали монаші габіти, які пошила для них с.Йосафата Гордашевська. А під час Служби після Євангелії, сестра Йосафата склала перші обіти на три роки.
Коли в одному із сіл 1894 року спалахнула епідемія тифу й холери, четверо сестер із с.Йосафатою, ризикуючи життям, допомагали недужим. А 1899 року сестра Йосафата закінчила державну медичну школу і курси Червоного Хреста у Львівській державній лікарні, й отримала диплом медсестри.
Щонеділі сестри Служебниці проводили читання Життя святих та іншої релігійної літератури, працювали у храмах, прибирали, шили ризи, відвідували бідних, підтримували добрим словом, молитвою, милостинею.
1893 року в с. Жужель було відкрито перший дитячий садок, виховули дітей у християнському та патріотичному дусі.
26 вересня 1902 року митрополит Шептицький видав розпорядження щодо виборів головної настоятельки Згромадження. 1904 року сестра Йосафата зрікається з посади головної настоятельки.
Згодом сестру Йосафату скерували до монастиря у Трускавці. Там сестра працювала у дитячому садку й опікувалася хворими. Згодом вона працювала у Львівській семінарії разом з іншими монахинями на кухні й у пральні. А 1905 року сестра Йосафата переїхала у Станіславів (нині Івано-Франківськ), де навчала дітей у школі та доглядала хворих. Потім працювала у Бережанах, де відкрився новий монастир. Там працювала і проводила курси для молодих господинь, навчала сільських дівчат ручних робіт.
1909 році сестра Йосафата склала постійні, вічні обіти.
Під час Першої світової війни монастирі сестер Служебниць перетворилися на притулки для поранених вояків.
1914 року сестра Йосафата важко занедужала, а у Перемиській лікарні досвідчений лікар встановив правильний діагноз - туберкульоз кісток.
Хвороба прогресувала. 1919 року сестра Йосафата вже не могла ходити. Коли сестри приходили її потішити, то поверталися самі потішеними.
Сестра знала, що помре на свято Благовіщення. Увечері, 7 квітня 1919 року, на Благовіщення, вона дуже ослабла і попросила покликати священика. Приїхав о.Йосиф Канющак, який висповідав сестру, уділив таїнство Єлеопомазання. Попрощалася сестра Йосафата і зі словами: Ісусе, Маріє, Йосифе, тихо віддійшла до Бога. Поховали сестру Йосафату Гордашевську на Кристинопільському кладовищі.
У 1982 році завдяки старанням подружжю Кучмів мощі сестри Йосафати було перевезено до Риму.
27 червня 2001 року під час Служби Божої у Львові папа Іван Павло ІІ проголосив її блаженною.
Джерело: #ті_що_перемогли_світ Блаженні УГКЦ ХХ століття, Львів 2022 сс. 5 - 10.
