З дитинства я найбільше любив дві речі: іти до церкви й голубів.
Я спілкувався з людьми, які їх розводили, часто приносив додому нову пару — інколи навіть ховав від батьків. Вони казали, що голубів уже забагато, але моє захоплення було сильнішим. Так тривало аж до семінарії.
Потім прийшли довгі роки навчання, життя пішло далі — полетіло. Та спогади про моїх голубів завжди зі мною.
Часто думаю: як тільки з’явиться можливість, я знову їх заведу. І в ту мить на серці з’являється ніжне тепло ♡
Голуби п. Михайла Зубрецького з Мар'янівки.
