Яви нам Господи Твою потугу
Розвій нашестя яничар
Охоче принесемо мирну жертву
Зітри з сердець сліди від ран.
Бог завжди нам вогненим стовпом -
Усім звісти любов Христа,
Дозволь надіє ніжним Словом -
Журбу розвіє Доброта.
У часі цім випробування
Свій голос правди підійми.
Велика бо, як небо, Твоя ласка *
І вірність Богу в світ неси.
Тоді побачиш обрій щастя,
А нарід об'єднає каяття
На подвиг ми розпалемо багаття
Обітниці Твої - Обітниці Життя!
Кінець, бо лиш молитвою новий "я розбуджу світанок" України! **
Автор вірша о. Іван Зозуля, 29.09.2024 р. Б. с. Мар'янівка, Тернопільський р-н.
* Див. Пс. 57 (56), 11
** Пор. Пс. 57 (56), 9
Інспірацією для цього вірша послужили мені особисті роздуми над Псалмом 57 (56)
