"Ніколи ми такого не бачили!"
Дорогі брати і сестри! Запитаймо себе, що бачимо ми зустрічаючись із своєю буденністю, перебуваючи у своїй дійсності, на що звертаємо увагу і який зміст вкладаємо? Наскільки навчилися з усього радіти, милуватися, захоплюватися, надихати, мотивувати інших, прагнути кращого і просто любити?
Сьогоднішнє євангельське слово, - це не просто історія про оздоровлення розслабленого, воно охоплює набагато більше осіб на яких впливає ця подія.
Ісус проповідує в одному із домів Капернаума. Там зібралася велика громада охочих послухати проповідь Христа. І як описує Євангелія, "що не було більш місця, навіть перед дверима..." (Див. Мр. 2, 2)
Дорогі, в дуже не простих обставинах, нині опинилися ті, що принесли розслабленого, знедоленого чоловіка. І від самого початку вони активно діють, роблять так, як підказує їм розум та серце, "розкрили стелю над місцем де Він (Ісус) був, й отвором спустили ліжко, на якому лежав розслаблений." ( Див. Мр. 2, 4)
Перше, на що звертає увагу Христос у вчинкові цих чотирьох чоловіків, Він бачить їхню живу, діяльну віру, тому й звертається до хворого: "Сину, відпускаються тобі твої гріхи." (Див. Мр. 2, 5)
Нині часто можна почути звинувачення, мовляв, не йду до Божого храму, бо там дивляться, хто у що є одягнений, хто як поклонився, як склав руки і так далі... Тому задумаймося, дорогі Друзі, чи така постава може позитивно впливати на інших?
Ці четверо чоловіків, що сьогодні принесли розслабленого є керовані вірою у те, що Христос може допомогти їхньому другові, братові... Однак, чи всі були такими переконаними? Ні, і в тому зібранні були ті, що критикували Христа, ставили під сумнів кажучи: "Він богохульствує! Хто може прощати гріхи, крім одного Бога?" І Євангеліє продовжує, Ісус знає про що їхні думки і каже: "Чого таке ось намислюєте у ваших серцях? І продовжує: "Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати," - мовить до розслабленого: Кажу тобі: Встань, візьми своє ліжко і йди до свого дому." (Див. Мр. 2, 8. 10)
Дорогі брати і сестри! Народ слухаючи науку Господа Ісуса та бачачи Його діла, як описує Євангелист Марко: "Тож чудувалися всі, хвалили Бога й мовляли: "Ніколи ми такого не бачили!"
Сьогодні, ми намагалися ближче подивитися довкола. З цієї теми, ми почали свої роздуми над євангельським словом. І це не просто погляд довкола, а можливість оцінити свої відносини із сотвореним світом, з іншими людьми, з спільнотою Церкви, Господом Богом! Наш погляд на себе і світ не повинен закривати двері нових перспектив, а навпаки, як навчає папа Франциск, ми повинні передавати правдивий вогонь святої віри! Це означає, що ми бачитемемо те, що Господь робить в нашому житті, в житті інших людей, а ті що сумніваються утверджуватимуться у вірі та подібно до людей з євангельської розповіді казатимуть: "Ніколи ми такого не бачили!"(Див. Мр. 2, 12), "для чистих усе чисте", (Пор. Тит 1, 15) також впевненні, що той хто вірує в Ісуса Христа, ніколи "не осоромиться." (Пор. Рим. 9, 33) Амінь.