пʼятницю, 14 лютого 2020 р.

"Про той день..." (Мр.13, 32)

Сучасна людина знаходиться у великому просторі інформації і тому втрачає здатність відділяти "зерно" від "полови". Ми кожен день отримуємо безліч новин і не завжди маємо можливості перевірити їх достовірність.
 Останім часом людей зхвилювало питання про кінець світу. Багато з них купляють свічки, роблять запас їди, купляють підземні бункри.
 Що про цей день говорить Святе Письмо (Біблія)?
 Насамперед церква ніколи не встановлювала дати кінця світу, оскільки Боже об"явлення її не містить. В Євангелії від Марка 13, 32 читаємо: "А про день же той чи годину - ніхто не знає: ні ангели на небі, ані Син, - тільки Отець". (Син, як друга Божа Особа Пресвятої Тройці знає, лише ця інформація не була важливою для нашого спасіння, а тому і не була нам відкрита)
 Проповідь Ісуса Христа є Доброю Новиною (Євангелія) про Царство Боже. "Сповнився час, і Царство Боже близько; покайтеся  і вірте в Євангелію". (Мр.1, 15) Слова та вчинки Божественного Спасителя являють нам Божий план спасіння в центрі якого є Він сам.
 Проповідь Царства Божого охопить цілий світ, подібно, як з маленького зерна виростає велике дерево. (Див. Мт. 13, 31 - 32) Христос приготовляючи цей етап засновує свою Церкву (Див. Мт. 16, 18) і надає Царству постать видимої інституції.
 Перші християни з великою радістю очікували дня Господнього, на своїх молитовних зустрічах вони наближали цей день вигукуючи: "Прийди, Господи, прийди!" В символі віри ми говоримо: "Очікую воскресіння мертвих і життя будучого віку. Амінь".
 Питання до нас: чому багато людей, сьогодні, бояться цього дня?
 Церква повторює незмінно  слово Христа: покайтеся, моліться, чувайте!!!
 "А про часи та пори не маєте, брати, потреби, щоб до вас писати, самі бо знаєте, що день Господній прийде, як злодій у ночі.... Ми ж, які належимо дневі, будьмо тверезі, надягнувши броню віри та любови й шолом надії на спасіння" (1Сол. 5, 1; Див. 2 Пт. 3)
  Брати та сестри, нам слід відважно "переступити поріг надії", як навчав папа Іван Павло II.  Отже, "спішімо любити людей, котрі так швидко відходять", писав о.Іван Твардовський.
 А щодо свічок, запасу їди, підземних бункрів - читаймо псалом 139, 7-12 "куди мені піти від духу Твого? Куди мені втекти  від обличчя Твого? Зійшов би я на небо - Ти там єси, ліг би я у Шеолі - і там Ти. Взяв би крила зірниці, овівся б я на край моря, - і там рука Твоя мене б водила, і Твоя десниця мене б тримала. Сказав би я: "Принаймні тьма нехай мене покриє, і світло, неначе ніч, мене сповиє", - та навіть темрява для Тебе  не занадто темна; і ніч, немов день, світить. Так темрява, як і світло!"
  Людина сьогоденя має багато інформації, але найважливіша, - Бог є Любов! І як Писання каже: "Кожний, хто вірить в Нього (Христа) не осоромиться! (Рим. 10, 11)