пʼятницю, 14 лютого 2020 р.

Зустріти Христа!

Роздуми над Євангелієм від Луки 18, 35-43. (Незрячий зустрів Христа)
  В житті є зустрічі, котрі ми плануємо, а є такі на які ми не сподівалися і вони суттєво впливали на наше подальше життя. Євангельська зустріч не тільки змінила життя сліпця, а також інших спонукала до прослави Бога.
  "Сліпий сидів край дороги". Може і нам є відома ситуація, коли ми знаходимося на обочині життя та не можемо нічого вирішувати, самостійно діяти. Такий стан може називатися депресією, розчаруванням, внутрішньою пусткою. Та чи насправді ми самотні?
  Сьогодні цією дорогою проходить Ісус. І коли незрячий дізнається,  хто проходить, вмить вигукує: "Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!" Так в історію нашого життя приходить Господь, щоб привести нас до повного зцілення. Однак це стається, не без нашої волі та бажання. Христос запитує, "що хочеш, щоб я зробив тобі?" Відповідає сліпець, "Господи, щоб я прозрів!"
  Савло їде в Дамаск з метою переслідування церкви. Ця історія говорить, що людина не знаючи дороги Божої може теж бути сліпою духовно. "В дорозі зненацька засяяло світло з неба. Він упав на землю і було чути голос: "Савле, Савле! Чого мене переслідуєш? Він запитав: "Хто ти, Господи? А той: "Я - Ісус, що його ти переслідуєш." (Пор. Діяння 9, 1-30) Ця зустріч змінила його докорінно - Савло став св.Павлом, котрий багато витерпів за ім"я Ісуса Христа.
  Вертаючись до євангельської зустрічі цікавим є ставлення тих, що йшли попереду Христа, котрі намагалися, щоб він перестав кричати. Він однак ще дужче взиває до Господа. Для нас це могло б послужити доброю наукою, що і ми повинні бути витривалими у молитві та не повинні зважати на зовнішні чинники. Це спокуси, випробування, та навіть люди котрі можуть нам собою закривати Христа і навіть відводити від Нього.
  Бог проходить і не минає нас, постійно запитує, "що хочеш, щоб я зробив тобі?" Сліпець знав, про що має просити. А ми знаємо? Може хтось потребує зцілення від гріха гордині, інший від гріхів плоті, хтось від наркоманії, алкоголізму. Хіба ж  це не сліпота?
  Ісус сказав: "Прозри! Віра твоя спасла тебе". І вмить прозрів той і пішов за Ісусом. Коли Бог приходить в наше життя, ми вже не можемо сидіти більше край дороги, не можемо задовільнятися примарністю та удаванністю. Лише тепер людина здатна іти за Христом, Його славити. Ця подія теж мала вплив на присутніх, бо всі, побачивши те, віддали хвалу Богові.
  Не марнуймо наше життя, а перетворімо його на безперервну  прославу: "Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!" Господи, нехай Твоє ім"я, буде прославлене від нині і до віку.